- помертвілий
- -а, -е.1) Дієприкм. акт. мин. ч. до помертвіти.2) у знач. прикм. Який утратив ознаки життя; безжиттєвий, нерухомий. || у знач. прикм. Мертвотно-блідий.3) у знач. прикм. Який утратив свіжість; зів'ялий.4) у знач. прикм. Позбавлений усього живого; пустельний, безлюдний.5) у знач. прикм. Який утратив яскравість; тьмяний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.