помертвілий

-а, -е.

1) Дієприкм. акт. мин. ч. до помертвіти.

2) у знач. прикм. Який утратив ознаки життя; безжиттєвий, нерухомий. || у знач. прикм. Мертвотно-блідий.

3) у знач. прикм. Який утратив свіжість; зів'ялий.

4) у знач. прикм. Позбавлений усього живого; пустельний, безлюдний.

5) у знач. прикм. Який утратив яскравість; тьмяний.